Що таке аніме і хто такі анімешники? На ці та інші питання відповідає Президент львівського аніме-клубу `Mitsuruki`

Під час львівського фестивалю косплею Anicon мені вдалося провести цікаву бесіду про аніме як важливої складової сучасної культури

Президент львівського аніме-клубу `Mitsuruki` і учасниця фестиваляи

Пізнавати, досліджувати і занурюватися в сучасну культуру доводиться самому, так як про це не розкажуть ні в школі, ні у ВУЗі. Але не будемо про сумне. Ентузіастів, які досліджують сучасну культуру в Україні багато. 14 та 15 травня в Україні відбулися одночасно два фестивалю, присвячених сучасній культурі. Перший—це Comic-con в Києві, згадуваний в попередній статті.

Але я відвідала інший фестиваль під назвою Anicon, що проходив у цей же час у Львові. На відміну від Comic-con, Anicon орієнтований більше на косплей. Косплеєри на сцені представляють своїх героїв, здійснюючи цілі театральні постановки. На конкурсі можна було зустріти персонажів з відео-ігор, коміксів, популярних фільмів і мультиків. Але найбільше були представлені персонажі аніме. Звідки в української молоді такий інтерес до аніме? Про це мені випала чудова можливість поспілкуватися з Президентом львівського Аніме-клубу `Mitsuruki` Русланом Водолазським:

— Доброго дня, Руслан. Чому саме аніме-клуб? Невже в Україні так багато послідовників аніме?

— Привіт. Дуже багато, навіть більше, ніж здається. Наш клуб представлений не тільки у Львові, але і в Києві. З кожним роком до нас примикає багато людей, ми плануємо розширюватися і по іншим містам України.

— Але звідки в українців такий інтерес до аніме?

— Цей японський жанр мульт-серіалів для молоді та дорослих завоював не тільки Україну, але і весь світ. В Україні аніме-рух розвивається дуже швидко і динамічно. З кожним роком все більше послідовників аніме об’єднується в клуби, організації для виступів на фото-сетах, постановках, театральних діях і фестивалях у якості косплеєрів своїх улюблених героїв і сценок з аніме-манг.

— А чим обумовлена така популярність аніме? Що такого цікавого є в цьому жанрі?

— Це, в певному сенсі, втеча від реальності. Люди різні і з різними долями. В Україні більша частина молоді, починаючи від старших класів, стикається з крахом своїх дитячий мрій і фантазій. Старше покоління починає «вантажити» підлітків «серйозністю», «перспективами», «дорослим життям». Багато підлітків стикається з нерозумінням своїх захоплень з боку батьків, родичів, вчителів. Їм постійно наголошують про те, що: «Пора б задуматися, куди вступати і чим займатися». Їм нав’язують сіре і нудне життя. А, познайомившись з аніме, вони занурюються в барвисту паралельну реальність, де персонажі у різнокольоровому вбранні рятують світ.

— Згодна. Нерозуміння з боку старшого покоління—поширена проблема в нашій країні. Але чи варто занурюватися в якийсь паралельний світ від цієї проблеми? Чи може це бути небезпечним?

— А хіба світ культури—це не втеча від реальності? Ось візьмемо важливий аспект сучасної культури—серіали. Наприклад, жіночі серіали. Середньостатистична сучасна жінка тягне на собі роботу, господарство по дому, дітей. І при цьому стикається з повним нерозумінням і байдужістю чоловіка. А то і живе з любителем випити. Адже алкоголізм—поширена проблема в нашій країні. Так ось: цій жінці дуже і дуже важко живеться в реальному світі. А тут вона занурюється в світ жіночого серіалу, де жінки оточені чоловічою турботою і увагою. Та й самі серіальні дами доглянуті, гарно одягнені і ведуть цікаве життя.

— Добре. А хіба не є є ця втеча від проблем легким шляхом? Чи не простіше реально змінювати своє життя, ніж жити в паралельному світі?

— До речі, в аніме присутній посил до реальних дій. Адже більшість аніме-манг—це історії про простих підлітків, таких собі японських «Іванів» із звичайних сімей, дітей небагатих батьків. Які ходять в школу, але, при цьому, мріють про більше. І раптом виявляється, що цей звичайний «Іван» є, наприклад, частиною пророцтва, або ж, є обраним і особливим. Так і починається його яскраве закручене життя. Історії таких «Іванів» стали стимулом для десяток тисяч підлітків. Їм близькі ці історії. Вони показують, що кожен з них особливий і в змозі змінити своє життя. У кожного простого підлітка є свої здібності і таланти, проте тільки розвиваючи їх можна вирватися з сірої реальності.

На вигляд звичайна сіра будівля радянського типу, всередині котроги біля якого відбувалося яскраве дійство

— І це видно чудово. Адже на тлі сірої будівлі можна побачити яскравих неординарних косплеєрів.

— І це ще один фактор, який приваблює людей. Яскраве життя в яскравому неординарному одязі. Адже якщо косплеєри будуть у своїх нарядах ходити по вулиці, то нескладно здогадатися, якою буде реакція людей. А в світі аніме їх яскраві образи викликають захват. У суспільстві суворий дрес-код. І якщо хтось буде носити щось неординарне, то накличе на себе агресію і нерозуміння.

Учасники косплей-шоу на сцені з презентацією номери

— А були такі випадки у вас в клубі?

-Звичайно! Після минулого фестивалю учасники нашого клубу, не переодягаючись пішли в парк. До нас тут же пристали нетверезі люди. Навіть сказали, що ми цигани. При тому, що ми нікого не чіпали і просто продовжили фестиваль у парку.

— Ну фестивалі аніме і косплея проходять раз на рік. А ви збираєтеся раз або два на тиждень. Чим ви займаєтеся? Яка основна мета вашого клубу?

— Ми збираємося заради спільного хобі—аніме. Також, ми перекладаємо аніме, манги на українську мову. Одна з головних наших цілей—популяризація аніме в українському перекладі. Японський жанр аніме завоював світ і став частиною світової культури. Оскільки десятки тисяч молодих людей зацікавилися аніме в Україні, ми збираємо їх воєдино, показуючи, що вони не самотні, що у кожного з них є безліч однодумців...

— Навіть незважаючи на нерозуміння з боку старших.

— І не тільки старших! Як вже говорилося раніше, наша система виховання і освіти закрита від усього нового і неординарного. Багато любителів аніме стикаються з нерозумінням серед своїх ровесників у ВУЗі або школі. І їм здається, що вони самотні, їм навіюють, що вони «не такі як треба». І раптом виявляється, є клуб `Mitsuruki`, де «не таких як треба» тисячі і всі вони збираються заради своїх загальних інтересів.

— І це добре, що ваш клуб дозволяє людям бути собою у своїх інтересах і хобі.

— Спасибі. Будемо старатися.

За лаштунками фестивалю: учасник косплей-шоу і Вероніка Катрук у костюмі панди

Учасниці фестивалю