В Україні олігархату більше немає

Forbes показав новий рейтинг українських багатіїв

Журнал Forbes зафіксував рейтинг, який можливо стане визначальним для української державності. Виявляється, в Україні більше немає олігархів.

В країні відбуваються політичні зміни. В Україні економічний крах. У результаті цих змін, багатства українського олігархату зменшилися до критичного рівня.

У 2014 році у «товстосума» Ахметова було близько 12 млрд. доларів. Зараз Forbes «малює» Ахметову 2,3 млрд. доларів. І він вважається найбагатшою людиною в Україні. У решти ж — Пінчука, Коломойського та Боголюбова по мільярду з «хвостиком» у кожного.

Виникає питання: «А що, не можна бути олігархом з кількома мільярдами?» Можна. Але, не в нашій країні. Можна в маленькій Грузії. З цієї причини, Іванішвілі не сильно напружуючись, поламав «режим Саакашвілі, вигнавши його в заслання, і посадив за ґрати Мерабішвілі. Якби Ахметов переїхав до Грузії чи Молдови, там він був би «цар в палаці».

А в державі з населенням в 40 мільйонів, мало мати кілька мільярдів. Треба мати обігові кошти для фінансування політичних партій, підкупу, створення колективу вірних людей на місцях. Також, необхідно вливати фінансові потоки в місцеві ОЗУ і телевізійників. Треба бути недосяжним, а не здаватися таким.

Навіть у нашій тотально корупційній державі мало просто давати хабарі. У нас олігарх поступається президенту не тому, що президент багатший, а тому що президент — це президент. При утікачеві Януковичу було по-іншому. «Легітимний» крав так багато, щоб у нього було більше грошей, ніж у Ахметова.

Зараз українські олігархи перетворилися в регіональних баронів. У Ріната є гроші. Але їх вистачає тільки для впливу на Донбасі. Так само, як Коломойському вистачає тільки на Дніпропетровську область. І навіть у такій ситуації, олігархи продовжують втрачати свою могутність. Тому що їх гроші не підкріплені політичним ресурсом.

Всі ці Ахметови-Коломойські перетворилися у фокусників. Раніше телевізійні канали олігархів були для них забавою, а найважливіше в житті були їхні заводи. Зараз навпаки. Телеканали тепер важливіші ніж заводи. Вони впливають на емоції і думки населення. Це важливий аргумент у діалозі з владою.

Без прибутку від заводів і без політичного ресурсу, телеканали вже не можуть критично вплинути на розстановку сил. З цієї причини Коломойський позбавився Шустера на своєму «1+1».

Олігархи, звичайно ж, продовжують впливати на політичну еліту. Але тільки на її невелику частину і цей вплив досить умовний.