Різноманітним та неоднозначним видалось 23 травня

Наші партії наповнюють Парламент казна-ким і потім держава слабка!

Одночасно із прийняттям у стінах Верховної Ради змін до законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації у клубі Кабінету Міністрів України проходила міжнародна конференція «Реінтеграція Донбасу в умовах гібридної війни». Тож поки на Інститутській обговорювали шляхи як достучатись до свідомості українців на непідконтрольних уряду територіях та вибудувати діалог з населенням близ лінії розмежування, на Грушевського вже запровадили обов`язкову частку 75% україномовного контенту.

У ході конференції обговорено вкрай гострі проблеми, але питань було поставлено значно більше аніж отримано відповідей, тож ми досі не маємо візії. Наведу лише окремі риторичні запити:

  • Як частина стратегії, якої не існує може бути сильнішою за саму ту стратегію?
  • Чому досі не створено реєстр незайнятого житла та не передано його переселенцям?
  • Чи можлива реінтеграція в умовах війни?
  • Чи потрібні діти Донбасу Україні ?

Народний депутат України Ірина Геращенко відкриваючи конференцію наголосила на важливості трьох аспектів: безпекового, гумунітарного, інформаційного. На завершення заступник міністра інформаційної політики Еміне Джапарова навела ключові тези усіх трьох панелей.

Вадим Черниш: Національне питання — це не про територію, а це про людей в першу чергу.

Сергій Костинський: На сьогодні існує міф, що українського мовлення на Донбасі немає. Це не так. Українське мовлення там є через інтернет і супутник.

Ірина Жданова: Освіта — запорука збереження зв’язків з окупованими територіями.

Микола Капітоненко: Для реінтеграції Донбасу потрібно послідувати інституційно державу Україна.

Коментар із залу невідомого автора: Наші партії наповнюють Парламент казна-ким і потім держава слабка!