Поповнення в списку — банк «Хрещатик»

До справи Гонтарєвої приєднався Кличко

В Україні найпростіше «кинути» найбільш беззахисних. У контексті нашої держави — найбідніших. Банк «Хрещатик» відпрацював стару як світ схему.

«Стопятисотый» у списку на ліквідацію — банк «Хрещатик». Два останніх дня під відділенням стоять півкілометрові черги. Більшість у черзі хто? Так, пенсіонери, які хочуть отримати свої гроші. Є в черзі і невелика кількість вкладників банку, які зберігали там свої заощадження.

З учорашнього дня в «Хрещатику» тимчасова адміністрація. Звістка про це підігріла панічні настрої серед клієнтів банку і збільшила чергу під центральним офісом в кілька разів. Всі фізичні особи, які на даний момент не встигли вивести гроші, будуть тепер створювати інші черги, але вже у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО).

Всі юридичні особи, які не встигли перекинути гроші зі своїх рахунків на рахунки фізичних осіб, попрощалися зі своїми грошима назавжди.

Абсолютно будь-який директор будь-якого невеликого банку завжди знає, що в банку запроваджується тимчасова адміністрація. Знає він це як мінімум за день. Такого роду інсайд щасливчики отримують як правило безкоштовно, виключно через «добрі людські відносини». Хоча 99% людей розцінять це як завгодно — від комунікабельності і специфічної ментальності нашого народу — і аж до корупції, але це і є одна з класичних для всього СНД — простору — дієва неформальна низова інституція. Санкція для ігноруючих — втрата грошей.

В той момент, коли низові інституції починають конкурувати з законами, у держави виникають проблеми. В результаті, така держава стає неспроможною.

Довідка:

Інституції — це система формальних і неформальних норм і правил.

Інститути — це суспільно-економічні відносини, що базуються на інституціях, а також як суб’єкти-носії соціально-економічних відносин — фірми, домогосподарства, банки, корпорації, установи, організації, і власне сама держава.

Основи суспільства закладені в Цивільному кодексі. У нас це називають «ментальністю». При цьому він не має жодного ідеологічного забарвлення і є базою для успішної моделі державного устрою. Цивільний кодекс та законодавство, що з ним пов’язано, регулює питання приватної і спільної власності.

Виключно рідко попит суспільства призводить до перетворень, необхідних цьому самому суспільству. Воно не в змозі написати конкретні правила і не підозрює, що їх треба вміти писати. Зважаючи на це, делегує ці повноваження тим, хто дуже успішно вішає електорату локшину на вуха під час передвиборних кампаній.

Досягають успіху в розвішуванні локшини на вуха ті, хто не вміє займатися нічим іншим. А зовсім не ті, хто розбирається в нудних речах під назвою «інституційне будівництво» і витрачає на отримання відповідних знань величезну кількість часу.

Всім відомі наслідки такого вибору.

Основа повинна бути адекватною. Тоді більш адекватною буде «ментальність» суспільства. Будь-то соціалістична Швеція, соціально-ринкова Німеччина або неоліберальні США. Тим краще суспільство буде підготовлено до формальних інституцій високого рівня — податковий кодекс, виборче право, місцеве самоврядування. Тоді більш стійкими будуть інститути держави.

Це прозвучить дивно для 99% наших співгромадян, але саме успішні неформальні низові інституції дозволили деяким громадянам без втрат пережити банкрутство чергового банку.