Чи зможе Порошенко проковтнути «Приватбанк»?

Нестабільність президентства Порошенко

В одному зі своїх інтерв’ю політолог Віктор Небоженко сказав, що ніхто не звернув уваги на те, що Євромайдан почався з особистого конфлікту між сином президента і головою президентської адміністрації.

На питання про те, хто або що може вибити президентське крісло з-під Порошенко, Небоженко назвав варіант ймовірного конфлікту всередині влади: «Щось вони не поділять між собою».

За відносно короткий час ми могли спостерігати, як Петро Олексійович переможно збирав всі найсмачніші активи в цій країні.

І, швидше за все, президент вже зробив перший крок до початку кінця свого президентства, — він забрав у Коломойського те, з чим він ні при яких умовах не бажав розлучатися, — «Приватбанк». Це і є той самий конфлікт.

Звичайно, не можна сказати, що Порошенко відбирав активи тільки в ІВК. Поділитися довелося всім олігархам. Така особиста особливість президента. Але Коломойський важко розлучається зі своєю власністю, і це стає зрозуміло, якщо згадати, як у нього відбирали «Укрнафту».

Послідовність подій, з яких випливає, що блокада торгівлі з окупованими територіями почалася не без участі Коломойського, виглядає так.

Старт був покладений заявою Анатолія Виногродского і ветеранів війни за Незалежність України, коли ті 26 грудня, під час прес-конференції в «Укрінформ» заявили про початок блокади торгівлі з ОРДЛО.

Відповідна реакція влади — кампанія по дискредитації заявленого заходу, а також озвучення меседжів про некомпетентність мерів Львова і Дніпра, небайдужих Коломойському. Сторони позначили свої позиції. Порошенко не став недооцінювати Коломойського і на невизначений час послабив «сміттєвий зашморг» на шиї Садового.

Варто також згадати, що ще на початку перших місяців війни, у Коломойського склалися хороші стосунки з деякими підрозділами ЗСУ та добробатами. Він неодноразово допомагав їм як голова Дніпропетровської ОДА, у тому числі фінансово.

Блокада почалася 25 січня. З залізничної гілки Луганськ-Лисичанськ-Попасна. Це було зроблено руками добробатів, при помітній підтримці бійців ВСУ.

Ігор Палиця, спільно з депутатами Волинської обласної ради зробив заяву про підтримку блокади, «1+1» висвітлив блокаду в розрізі з позицією уряду і Адміністрації Президента, «Самопоміч» зажадала визнати ОРДЛО тимчасово окупованими територіями, вносячи на розгляд у Комітет відповідний законопроект .Як підсумок, Георгій Тука порівнює Олега Березюка з сепаратистом Захарченко.

У той же час депутати від «Самопомочі» постійно знаходяться на редутах. Організовуючи новий блокпост, до них приєднується батальйон «Кривбас».

Коломойський наступає дуже міцно, і, в якийсь момент, президент забарився. В якості відповіді Адміністрації Президента, ми почули заяву генерального прокурора про результати експертизи, які вказують на факт займання на полігоні у Львові, а не на підпал, як говорилося раніше. Відступна.

У хронології подій з’являється прем’єр-міністр. Гройсман заявляє, що альтернативи антрациту з ЛДНР немає. Фактично, в енергетиці вводиться надзвичайний стан, а на засіданні РНБО приймається рішення про силовий варіант виходу із ситуації.

В той момент багатьом стало очевидно, що Порошенко має особистий інтерес у торгівлі з ОРДЛО, втім, як і його новий бізнес-партнер, Рінат Ахметов. З риторики виступів президента ясно, що знищення існуючої торгової схеми для нього вагомо і болісно. І ось, на 25-й день блокади, президент РФ визнає паспорта ЛНР і ДНР, тим самим, позбавляючи Порошенко основного козира: «Там наші люди, про яких треба піклуватися. Там наші підприємства, які платять податки в бюджет». І в цей момент Коломойський отримує виграшну позицію в парламенті, де фракція «Самопоміч» намагається зібрати під себе більшість для ухвалення законопроекту «Про тимчасово окуповані території».

Незважаючи на потужну політичну шкоду, заподіяну Петру Порошенку, можна припустити, що Ігор Коломойський не зупиниться. Схоже, що його головна мета — повернення «Приватбанку». І якщо для цього буде необхідна зміна влади, Коломойський буде робити багато чого, щоб це сталося.

Судячи з розвитку подій, Віктор Небоженко був правий, коли сказав про конфлікт у владі.