Як українці без держави живуть і багатіють

У Львові процвітає «народна економіка».

Все просто і складно водночас. Просто взяти і перестати платити державі і закінчити годувати чиновників. Складно — тому що на це треба зважитися.

У Хмельницькому люди ґрунтуються на статті 5 Конституції України, створюють народні підприємства, при цьому не платять податки і не підпорядковуються державі. Страшний сон українських чиновників. У Хмельницькому вже працює «бездержавна народна економіка».

Дозвіл на діяльність такого «народного» підприємства видає народна громада. У фіскальній службі на обліку не перебувають і податків не платять.

Перевізник Олександр Сибірцев розповідає, що починалося все з кількох бусиків і об’єднання декількох автоперевізників. Потім до них стали приєднуватися інші власники автотранспорту. З його слів, коли міліціонери одного разу причепилися з питанням, де ліцензія на перевезення, побачивши свідоцтво народного підприємства та видані громадою документи — охололи.

Звучить фантастично. Але коли бачиш автобуси з табличками «Народавтотранс», стає зрозуміло, що підприємництво без державного контролю можливо.

Політики вже не перший рік переконують, що скоро, дуже скоро всі заживуть добре. Навіть створюють видимість реформ. Тим часом, в Україні зароджується новий уклад економіки, яка не залежить від держави. Народні підприємства вже працюють у Львові, Тернополі та Хмельницькому. Вони не платять державі податки, за свою діяльність не звітує, за право займатися підприємницькою діяльністю теж не платять.

За версією людей Хмельницька, «народна економіка» — це підприємства з пасажирських автоперевезень, переробці вторсировини, аудиторські та юридичні контори, фермерські господарства, ресторани і кафе. Всі ці люди об’єднані договором про «територіальної громади», платять у фонд «громади» так звані інвестиції, від 100 гривень в місяць і всі питання свого бізнесу вирішують самі.

Все почалося з того, що п’ять років тому в Хмельницькому зібралася група підприємців, яким набридло годувати бюрократів і чиновників. Ці люди розуміли, що держава загнала їх у стійло, як худобу. Поміркували і зрозуміли, що відповідь на всі питання, про можливості вийти із зачарованого кола, знаходиться в Конституції.

Стаття 5 Конституції України говорить: «Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування».

Також, в статті 2 «Закону України про місцеве самоврядування» є положення «місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами як безпосередньо, так і через сільські, міські ради та їх виконавчі органи».

У них не існує понять «заробітна плата», «оплата послуг», «плата за товар». «Винагорода» замість заробітної плати. У кафе відвідувач отримує від офіціанта не чек, а офіційний талон з печаткою громади про виплату «грошової компенсації» за спожитий продукт.

Ставлення державних відомств до народних підприємцям Хмельницького складається за схемою «прийшов, побачив, нічого не зрозумів, знизав плечима, пішов».

До обласної територіальної громади Хмельницького вже приєдналися фермери.

З 10-го березня територіальна громада видає народні реєстраційні знаки на автомобілі, техпаспорта. Керуючий «Народавтотрансом» Олександр Шкварук сказав, що ті автовласники, які захочуть поставити на облік своє авто, повинні будуть зняти автомобіль з реєстрації у МРЕВ, отримати у «Народавтотранса» техпаспорт і номера. Олександр упевнений, що тертя з поліцією, але, за законом, громада може займатися такою діяльністю.

Хмельницькі не вважають, що вони революціонери або сепаратисти. Вони вважають, що держава цілком може існувати і без них. Вони нікого не тягнуть у свою громаду. Це справа добровільна. Завжди є люди, яким простіше займатися бізнесом під контролем держави.

Стати народним підприємцем або зареєструвати народне підприємство не складно. Підписується суспільний договір з громадою, особа знімається з обліку в державній фіскальній інспекції та отримує свідоцтво народного підприємця. А також вислати в усі державні інстанції повідомлення про те, що чоловік вирішив працювати як народний підприємець.